Розклад кінців світу уже давним-давно детально розписаний в інтернеті як мінімум до 2020 року. Там і астероїди найрізноманітніші, і комети, і хмари космічного пилу, і танення льодовиків, і взагалі чого там тільки немає. Щоправда, далеко не всі ці «події» набули достойної «слави» і стали добре відомими широкому загалу.

Один з найбільш нашумівших на сьогонішній день кінців світу нам пообіцяли ще племена стародавньої цивілізації Майя. За їхніми уявленнями, зараз нам світить уже П’яте Сонце, епоха якого от-от добігає свого кінця. Перше Сонце свого часу з’їли ягуари, Друге було знищене вітром і циклонами, Третє – вогняним дощем, Четверте пало від потопу. Цього ж разу, якщо вірити племенам Майя, все живе повинно загинути від так званого «руху землі», який зокрема передбачає і зміну полюсів на планеті, і численні природні катаклізми. Згідно перерахунків календаря Майя у відповідності до сучасного літочислення, це повинно статися уже зовсім скоро – в грудні 2012 року. Ну хіба могли Голлівудські бухгалтери упустити таку нагоду? За справу взявся один із визнаних у світі майстрів екранного видовища – Роланд Еммеріх, який свого часу подарував нам такі шедеври як «Зоряні ворота», «День незалежності», «Годзілла». Результатом творчого процесу стала кінокартина «2012», яка найближчим часом має нарешті з’явитися і на прилавках відеомагазинів.

Основою нового хіта безперечно мала стати його видовищність. Таким чином, одразу пославшись на аномальний потік нейтрино аби попередити можливі закиди стосовно необгрунтованості заворушки, після невеликої прелюдії режисер переходить безпосередньо до свого головного коника – до постановки шоу. Над прелюдією і кістяком сюжету довго думати вочевидь не прийшлося: тут Еммеріха цілком задовільнила «Війна світів» Стівена Спілберга, тож він вирішив особливо не заморочуватися і поберегти сили на майбутнє. Як наслідок, схожість «2012» з «Війною світів» на протязі перших півгодини стрічки просто неймовірна. Тут вам і батько з маленькою дочкою й сином, котрий називає свого тата виключно по імені, тут і його дружина зі своїм новим бойфрендом, котра покинула чоловіка бо той приділяв їй надто мало уваги, і ще багато-багато спільного.

Що ж стосується шоу, то вцілому воно вдалося. От тільки так вже вийшло, що численні сцени, котрі фактично показують загибель десятків і сотень тисяч людей, в своїй більшості абсолютно не втілюють ні жаху, ні страху, ні співчуття. Тенденція дуже нездорова, адже з часом вона мимоволі подавлює у людей відчуття реальності та небезпеки. Дивлячись на це все, середньостатистичний глядач, як не парадоксально, вимовляє слово «круто». Між іншим варто відзначити, що зокрема дуже символічна сцена з монахом у Тібеті в рекламних роликах виглядала дещо повнішою, ніж у фільмі, по крайній мірі так здалося. Дизайн неіснуючого літака Ан-500 дуже не далеко втік від гіганта Ан-225 «Мрія», який доречі в єдиному у світі екземплярі зараз знаходиться саме на території України.


Елементи драми в фільмі, взагалі кажучи, доволі типові, і з усього не надто й великого репертуару насправді зачепила одна лише розмова вченого з батьком по телефону. До свого роду штампів можна віднести також і образ зразкового американського президента (особливо в контексті «Дня незалежності»), і дещо комічний персонаж російського бізнесмена. Щоправда, саундтрек у фільмі – вище середнього. Найбільшою ж помилкою, яку допустив режисер при створенні даної стрічки, мабуть стала фактична відсутність хоча б трохи оригінального сценарію й сюжетних поворотів. Адже кіно, яким би воно не було, повинно бути в першу чергу цікавим... Товариш Еммеріх нажаль так і не зрозумів, що сучасний глядач давно уже не буде з захопленням гадати чи розіб’ється корабель об гору Еверест. При таких підходах варто починати серйозно хвилюватися за долю майбутньої екранізації творів Азімова, яку здається планують віддати в руки цього ж режисера.

Кіно виглядає занадто «штампованим». Це не більше ніж просто красиве видовище, однак наскільки морально так висловлюватися стосовно показаних на екрані подій – вирішуйте самі. Один раз переглянути, звичайно, вартує. По крайній мірі подивитися є на що.

PDima