Я в цьому фільмі в першу чергу побачив драму. Звичайну. Людську.

Картинки московської тусовки, олігархи, сімейні клани, гроші, секс, постійне купи-продай. Все є в цьому фільмі.
Дуже правильно йде позиціонування Платона як «Продавця щастя». Він заробляє тим, що допомагає з'єднатися того, що хоче продатися, з тим, що хоче купити. І ніяк інакше. Ніякого насильства. Це не сутенерство, скоріше це те, чим стають відносини між людьми в умовах ринку.

До речі, дуже порадувала картинка відсутністю насильницьких сцен і сцен сексу. В останні роки російському кінематографі цього хватає.

Не очікував такої хорошої гри від Павла Волі. Дуже природно він виглядав у кадрі і правдоподібно. У фільмі він не гламурний падонок з Камеді Клаб, у фільмі він краще.

Відповісти

Дуже критично поставилася до фільму про проституцію "з середини". Однак виявилося дуже непогано - аж до "добре". Мабуть фільм про те, що кожен здатен на кохання, однак робити все потрібно вчасно. Дуже рекомендую подивитися. Але загальний висновок я б окреслила як "сумбурно", але добре, як на російське кіно про любов на продаж.

Відповісти