Задавшись питанням про те, як служіння богові «отців» католицької церкви відповідає Священному Писанню, простий чернець Мартін Лютер, «побачив світло істини». Прибивши свої історії, що стали надбанням, «95 тез» до воріт собору у Віттенберзі, він рішуче засудив роздачу індульгенцій, що давала чималі прибутки в церковну казну, і був оголошений єретиком і богохульником.

Віддалившись у вигнання, Лютер переклав Священне Писання німецькою мовою, щоб простий народ зміг дістати прямий доступ до Слова Божого. Тим часом, його послідовники почали справжню війну проти католицької церкви.